асонанс


асонанс
-а, ч., поет.
Неповна рима, в якій співзвучні тільки наголошені голосні звуки; повторення однакових голосних звуків у рядку чи строфі.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Смотреть что такое "асонанс" в других словарях:

  • асонанс — (фр. < лат. згода) Композиційний прийом, побудований на повторі певних форм, але не на їхній тотожності (порівн. дисонанс, консонанс). Завдяки ритмічному нарощуванні народжується відчуття напруженості, руху. Є самим розповсюдженим прийомом у… …   Архітектура і монументальне мистецтво

  • асонанс — същ. съзвучие, благозвучно, хармония, консонанс …   Български синонимен речник

  • асонанс — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • асонансовий — а, е. Прикм. до асонанс …   Український тлумачний словник

  • співзвуччя — я, с. 1) муз. Поєднання двох або кількох звуків при одночасному звучанні. 2) книжн. Злагоджене, гармонійне звучання. 3) У віршуванні – повторення подібних голосних звуків, а також схоже звучання кінців рядків; асонанс, рима. 4) перен. Внутрішня… …   Український тлумачний словник

  • дисонанс — (лат. неструнке звучання) Неузгодженість композиційних елементів за масштабністю, спрямованістю форм, кольором, силуетним характеристикам тощо (порівн. консонанс, асонанс). Разом з тим, існує: дисонанс ритмічний свідомий прийом, коли за допомогою …   Архітектура і монументальне мистецтво

  • консонанс — (фр. < лат. співзвуччя) Ідеальне узгодження, акордна гармонія всіх елементів композиції. Має місце в геометричному орнаменті, рідше у монументальному живопису і архітектурі (порівн. асонанс, дисонанс) …   Архітектура і монументальне мистецтво

  • консонанс — същ. съзвучие, благозвучие, хармония, акорд, асонанс …   Български синонимен речник

  • съзвучие — същ. съзвучност, благозвучие, хармония, консонанс, асонанс същ. мелодия, хармонично съчетание, напевност …   Български синонимен речник

  • съзвучност — същ. съзвучие, благозвучие, хармония, консонанс, асонанс …   Български синонимен речник